термін

ТЕ́РМІН¹, у, ч.

1. Відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь; строк.

Не раніш як за два місяці я зможу прислати дещо на Ваші руки. Постараюся зробити це скоріше, але як крайній термін – визначаю два місяці (М. Коцюбинський);

[Ромодан:] Я теж вважаю, що нараду треба відкласти... [Дремлюга:] На який термін? (О. Корнійчук);

Термін служби відпаяної [рентгенівської] трубки в нормальних умовах експлуатації становить близько тисячі годин (з наук. літ.).

2. Призначений, установлений момент, час виконання або настання чого-небудь.

Пропустив я термін держання іспитів .. Тепер мені доведеться .. починати всі предмети з початку (В. Самійленко);

– Мені здається, що ви собі вже занадто дозволяєте. Термін мого вінчання вирішуватиму я (Ірина Вільде).

(1) На вка́заний (пе́вний і т. ін.) те́рмін – у призначений, домовлений час; до визначеного, домовленого моменту.

Дякую за запросини взяти уділ [участь] в ювілейному числі “Свободи”. На вказаний термін постараюся вислати, що зможу (М. Коцюбинський);

Я вже понаписувала листи, і мене ждуть і в Чернівцях і у Львові на певний термін (Леся Українка);

(2) Випро́бни́й те́рмін (строк) – зазначений у трудовому контракті період, протягом якого особа, яку наймають, проходить випробування на предмет встановлення професійній відповідності працівника.

Виробничий строк не встановлюється для осіб, які не досягли 18 років, молодих робітників після закінчення професійно-технічних училищ, інвалідів, працівників, прийнятих на роботу за конкурсом та в інших випадках відповідно до законодавства (з мови документів);

(3) Річни́й (мі́сячний і т. ін.) те́рмін – відтинок часу, що дорівнює року (місяцеві тощо).

Павлик тільки-но відсидів тримісячний термін за першу книгу “Громадського друга” (П. Колесник).

ТЕ́РМІН², а, ч.

1. Слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо.

Русин умер .. Причини були дуже глибокі і висловлені [лікарями] дуже вченими термінами (І. Франко);

У нас якось майже вийшов з ужитку термін словесність. Тим часом це дуже місткий і дуже точний термін. Іноді його нічим і не заміниш. От, наприклад, заголовок відомої праці Потебні: “Из записок по теории словесності”. Як його перекладеш? (М. Рильський);

Пожежу, висловлюючись пожежним терміном, локалізовано (В. Гжицький).

2. розм. Будь-яке слово, будь-який вислів.

От не люблю сього терміну [терміна “бабська пакость”], але тут ніякий інший не підходить (Леся Українка);

– Ви невихований. – Давайте не будемо вживати таких термінів. Вони мені нічого не говорять (Ірина Вільде);

// Слово або вислів, що вживається в тому чи іншому середовищі, на певній території, людьми певного фаху.

Ранком пишу не в хаті, а надворі, як тільки нема “хляпавки” (чудовий буковинський термін для дощу) (Леся Українка);

Пізніше спав обов'язок на нього Корову пасти. Це не проста річ! Хто знає термін “згедзкалась корова”, Хто чув страшні слова – “зайшла у шкоду”, .. Хто розуміє речі ці складні, Той .. пригадає свій дитячий вік Не завжди ідилічними словами (М. Рильський).