термінал

терміна́л

-а, ч.

1》 міф. Римське божество меж та кордонів.

2》 Частина порту, призначена для обробки контейнерних і пакетованих вантажів.

3》 Пристрій у складі ЕОМ, який служить для обміну інформаційними даними між користувачем і комп'ютером.

|| У комп'ютерних мережах – будь-який пристрій, що є джерелом або одержувачем даних.

Головний термінал — термінал, з якого можливе виконання привілейованих функцій керування.

Мережний термінал — термінал, що взаємодіє з комунікаційною мережею.

4》 Комплекс споруд і обладнання для накопичення і зрідження газу.

5》 Вокзал.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. термінал — терміна́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. термінал — [теирм'інал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  3. термінал — ТЕРМІНА́Л, а, ч. 1. Частина порту, призначена для обробки контейнерних і пакетованих вантажів. На прикордонних станціях використовуються термінали... Словник української мови у 20 томах
  4. термінал — Комп'ютерний монітор з клавіатурою, підключений до комп'ютерної системи або мережі; уможливлює ввід та вивід даних; як т. може також служити персональний комп'ютер. Універсальний словник-енциклопедія
  5. термінал — рос. терминал комплекс технічних і програмних засобів, призначених для зв'язку віддаленого користувача з ЕОМ або іншим абонентським пунктом за допомогою каналів зв'язку. Інша назва — прикінцевий пристрій. Eкономічна енциклопедія