тернище
ТЕРНИ́ЩЕ, а, с.
1. Місце, поросле колючими кущами, терном.
Ми йшли тернищами, та з крові, Що на шляху лишали ми, Ростимуть квіти пурпурові (Д. Павличко).
2. тільки мн., розм. Збільш. до терни́ 1.
Піднімав і я цілину! По чотири пари волів запрягали в один плуг. Кріпка була клята ковила! А по балках тернища, бур'яни (А. Хорунжий).
Словник української мови (СУМ-20)