терпеливість
ТЕРПЕЛИ́ВІСТЬ, рідко ТЕРПЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. терпели́вий, терпли́вий.
Була се перша і дуже досадна лекція терпеливості і старанності в дрібницях, яку дала їй поштова служба (І. Франко);
Безмірна терпеливість людини. Життя може забрати у неї найближчих, розбити кохання, украсти щастя, але людина лишається людиною (М. Стельмах);
Бронко не розсердився на неї, а, навпаки, з привітною терпеливістю, не нав'язуючи їй тієї товстої книги, почав випитувати, що їй подобається читати (Ірина Вільде);
На якийсь часок переставали вони пориватися, наче заспокоювалися, трохи набиралися терпливості (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)