терпеливість —
терпели́вість іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
терпеливість —
Терпели́вість. Терплячість, терпеливість. Даруйте, панове, що в так пізній порі забираю слово: не буду надуживати вашої терпеливости, відповім тілько на те, на що конче відповісти мушу (Б., 1895, 8, 2) // пол. cierpliwość — терплячість.
Українська літературна мова на Буковині
терпеливість —
[теирпеилив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
терпеливість —
ТЕРПЕЛИ́ВІСТЬ, рідко ТЕРПЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. терпели́вий, терпли́вий. Була се перша і дуже досадна лекція терпеливості і старанності в дрібницях, яку дала їй поштова служба (І. Франко); Безмірна терпеливість людини.
Словник української мови у 20 томах
терпеливість —
рідко терпливість, -вості, ж. Властивість за знач. терпеливий, терпливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
терпеливість —
ТЕРПЕЛИ́ВІСТЬ, рідко ТЕРПЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. терпели́вий, терпли́вий. Була се перша і дуже досадна лекція терпеливості і старанності в дрібницях, яку дала їй поштова служба (Фр., II, 1950, 315); Безмірна терпеливість людини.
Словник української мови в 11 томах