теситурний
ТЕСИТУ́РНИЙ, а, е, муз.
Стос. до теситури, пов'язаний з нею.
Незважаючи на численний склад виконавців, вона [кантата М. І. Вериківського] написана простими й виразними засобами, тут є мелодична випуклість і теситурна зручність (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)