теситурний
ТЕСИТУ́РНИЙ, а, е, муз. Стос. до теситури, пов’язаний з нею.
Незважаючи на численний склад виконавців, вона [кантата М. І. Вериківського] написана простими й виразними засобами, тут є мелодична випуклість і теситурна зручність (Мист., 1, 1967, 35).
Словник української мови (СУМ-11)