теситура

ТЕСИТУ́РА, и, ж., муз. Висотне положення звуків у музичному творі відносно діапазону голосу або музичного інструмента.

Намагаючись підкреслити драматизм характеристики Насті [в опері «Тарас Бульба»], Лисенко пише її партію у теситурі, властивій скоріш драматичному сопрано, ніж меццо (Укр. клас. опера, 1957, 218).

Значення в інших словниках

1. теситура — теситу́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. теситура — (іт. tessitura — тканина) — висотне положення звуків музичного твору стосовно діапазону співацького голосу або музичного інструменту. Розрізняють середню, найбільш зручну для виконавця, високу та низьку...  Словник-довідник музичних термінів
3. теситура — теситу́ра (італ. tessitura, від tessere – ткати) висотне розміщення звуків у музичному творі, відповідно до діапазону співацького голосу або музичного інструмента.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. теситура — ТЕСИТУ́РА, и, ж., муз. Висотне положення звуків у музичному творі відносно діапазону голосу або музичного інструмента. Намагаючись підкреслити драматизм характеристики Насті [в опері “Тарас Бульба”], Лисенко пише її партію у теситурі, властивій скоріш драматичному сопрано, ніж меццо (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. теситура — -и, ж., муз. Висотне положення звуків у музичному творі відносно діапазону голосу або музичного інструмента.  Великий тлумачний словник сучасної мови