ти
ТИ, тебе́ (з прийм. від те́бе, до те́бе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн.
1. Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь-якої особи в грубому, фамільярному плані).
Гей ти, проклятий стариганю! На землю з неба не зиркнеш, Не чуєш, як тебе я ганю, Зевес! (І. Котляревський);
– Чого ти стогнеш, сину? – питає журливо Мотря .. – Чи ти нездужаєш? (Панас Мирний);
– Ти хто? Чого тобі? – вояк вереснув (Леся Українка);
– Що з тобою балакати: ти чоловік темний, відсталий, – казав нарешті боєць і скрушно махав рукою (О. Гончар);
// Вживається у внутрішньому мовленні при звертанні людини до самої себе.
А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую. Молоду дівчину?” (Т. Шевченко);
// Уживається при звертанні до тварини.
Розплющить Дмитро сонні очі, глипне на телятко, схопить з руки батога та: – А куди ж то ти, щоб ти йому здохло! (Ю. Збанацький);
Вийся, жайворонку, вийся Над полями, Розважай людськую тугу Ти піснями (М. Рильський);
// Уживається в риторичному звертанні до кого-, чого-небудь.
Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш, – Збуди його, заграй ти з ним, Спитай синє море... (Т. Шевченко);
Ти занурявся в хвилю, човне. Тепер ти стоїш на березі, і ми не бачимо на тобі гордих слів (Ю. Яновський).
2. розм. У реченнях неозначено-особових і з узагальненим значенням уживається на позначення людини взагалі.
Не шукай лиха – само тебе знайде (прислів'я);
– І я люблю Соломію, – додала Настя, – господи, яка проворна та весела! і наговорить, і накаже, і наспіває тобі повні вуха! (І. Нечуй-Левицький);
– Колись наші баби отак созу полохались, а ниньки попробуй... Ти їх ниньки водою не розіллєш!.. (О. Гончар).
3. у знач. част. тобі́, розм. Уживається для вираження здивування, роздратування, погрози тощо.
– Глянь: як одно тобі зерно. Чисте, повне... немолоте б їв! (Панас Мирний);
– Юрій! – гукнув він, лежачи над струмком. – Справжній тобі нарзан! – Покуштуй! (О. Гончар);
// Уживається для підсилення заперечення в заперечних реченнях або протиставлення в реченнях із протиставним значенням.
А у будень, то він тобі Не посидить в хаті, Все нишпорить по надвір'ю (Т. Шевченко);
Ні душі тобі живої! Хіба вуж зав'ється (С. Руданський);
Не було ні великого вітру, ні дощу, а так собі щось таке, як не раз буває чоловік: ні він тобі добрий, ні він тобі злий – не розбереш ніяк (Г. Хоткевич).
4. у знач. част., розм. У сполученні з вигуками вживається для підсилення вираженого ними значення.
– Ти дивись, як вірно, – неждано промовив і зітхнув Тимофій, увесь поринувши в пісню (М. Стельмах);
– Ох ти ж горенько... – і Марко знову вискочив із хати, як на пожежу (Григорій Тютюнник).
Бо́же (Го́споди) [тебе́ (мене́, його́ і т. ін.)] спаси́ див. спаса́ти²;
Де вже [там (тут, тобі́)] не... див. де²;
Зверта́тися / зверну́тися на ти див. зверта́тися;
Нічо́го йому́ не вді́єш <�Що [ж ти] йому́ (з ним) вді́єш> див. уді́яти;
Нічо́го не зро́биш (не поро́биш) <�Що [ж ти] зро́биш (поро́биш)> див. зроби́ти;
Ось я тобі́ [вам, їй і т. ін.] дам <�Він тобі́ [вам, їм і т. ін.] дасть> див. я²;
Пора́ на вас (на те́бе) <�Ва́ша (твоя́) пора́> див. пора́;
Скажу́ [я] тобі́ (вам) див. сказа́ти;
Тю (тю-тю́) на те́бе (вас і т. ін.)!/font> див. тю;
Ух ти! див. ух;
Що [ж ти] [йому́ (їй, вам і т. ін.)] зро́биш див. зроби́ти;
Що мені́ (тобі́, йому́ і т. ін.) див. що¹;
Як (як би) [тобі́ (вам)] [це] сказа́ти див. сказа́ти.○ Не вам (не тобі́) ка́жучи див. каза́ти;
От тобі́ й (і) див. от.
◇ Алла́х з ним (з не́ю, з тобо́ю і т. ін.) див. Алла́х;
Алла́х його́ (тебе́, їх і т. ін.) зна́є див. Алла́х;
(1) А щоб тебе́! – уживається для вираження незадоволення, роздратування, злості або захоплення, подиву тощо.
– А щоб тебе! Пізнаю свого правдивого брата, – засміявся дядько (М. Стельмах);
(2) [А] щоб ти (ви, тебе́, його́, тобі́, йому́ і т. ін.):
а) уживається як фамільярно-погрозлива оцінка чиїх-небудь дій.
Ой, щоб вас! Ей, Андрію! Сказав би щось, та не посмію... (П. Гулак-Артемовський);
– Щось ти, Якове, дуже веселий сьогодні. Обдурив когось? – А щоб тебе! Пізнаю свого правдивого брата, – засміявся дядько (М. Стельмах);
б) уживається (перев. у сполуч. з дієсловами або прислівниками, що виступають у функції предикативних слів) для вираження недобрих побажань комусь.
А щоб ти скис (Номис);
[Лев (сердито воркоче):] А, щоб ти зслиз! (Леся Українка);
– Прокляті! Щоб ви не знали утіхи в старих літах, щоб ви не мали поради в своїх дітях! – шептав він (Панас Мирний);
В правій руці була в нього велика граната, яку він знайшов у борозні. – Кинь, кидай, кажу, щоб тебе об землю кидало! (О. Довженко);
Розплющить Дмитро сонні очі, глипне на телятко, схопить в руки батога та: – А куди ж то ти, щоб ти йому здохло! (Ю. Збанацький);
[А] щоб ти (ви, тебе́, його́, тобі́, йому́ і т. ін.) див. ти;
Бий (бери́, тряси́) / поби́й тебе́ (його́, її́ і т. ін.) тря́сця див. би́ти;
Бий / поби́й тебе́ (його́, її́ і т. ін.) лиха́ годи́на (грім, хрест, моро́ка і т. ін.), див. би́ти;
Бий / поби́й тебе́ (його́, її́ і т. ін.) си́ла Бо́жа див. би́ти;
Біс (кат, чорт) би його́ (тебе́, її́ і т. ін.) взяв див. біс¹;
Біс (чорт, ді́дько, кат) із ним (з не́ю, з тобо́ю і т. ін.) див. біс¹;
Бог (Госпо́дь) з тобо́ю (з ва́ми)! див. Бог;
Бог (рідко Біг, Госпо́дь) [його́ (їх, тебе́ і т. ін.)] [святи́й] зна́є (зна, ві́дає, ві́да) див. Бог;
Бог тобі́ (йому́, їй і т. ін.) суддя́ див. Бог;
Бог (Христо́с) з ним (з не́ю, з тобо́ю і т. ін.) див. Бог;
Бода́й вовки́ тебе́ з'ї́ли <�Вовки́ б тебе́ з'ї́ли / ї́ли> див. вовк;
Бода́й на те́бе (на ньо́го, на не́ї і т. ін.) тря́сця й боля́чка див. тря́сця;
Бода́й (щоб) він (ти, вона́, воно́, вони́) здох (здо́хла, здо́хло, здо́хли) <�Неха́й він (ти, вона́, воно́, вони́) здо́хне (здо́хнеш, здо́хнуть)> див. здиха́ти¹;
Бода́й (щоб) його́ (тебе́, її́ і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на <�Взяла́ б його́ (тебе́, її́ і т. ін.) лиха́ годи́на> див. годи́на¹;
Бода́й (щоб, неха́й би і т. ін.) ти (він, вона́ і т. ін.) скази́вся (скис, зслиз і т. ін.) <�Скази́сь (ски́сни, зсли́зни) ти> <�Сказі́ться (ски́сніть, зсли́зніть) ви> див. скази́тися;
Бода́й (щоб) тебе́ (вас) заглуми́ло див. заглуми́ти;
Бода́й (щоб) ти (він, вона́ і т. ін.) ска́пав, як віск див. ска́пувати;
Бо́же (Го́споди) [Ти] [мій] [ми́лий (ми́лости́вий, милосе́рдний)]! див. Бог;
Будь він (ти, вона́ і т. ін.) [три́чі] про́клятий (про́клят, про́клята) <�Бу́дьте [ви] [три́чі] про́кляті> див. бу́ти;
Будь [ти (він, вона́ і т. ін.)] нела́дний (рідко нела́ден) <�Бу́дьте [ви] нела́дні> див. бу́ти;
Бу́ти на ти див. бу́ти;
Враг його́ (тебе́, їх і т. ін.) бери́ див. враг;
Грець (холе́ра, хрін) з ним (з не́ю, з тобо́ю і т. ін.), див. грець²;
Грім би тебе́ (його́, її́ і т. ін.) вда́рив (поби́в, приби́в, лу́снув ясе́нний) див. грім;
Де вже тобі́ (йому́, їй і т. ін.) див. де²;
Ді́дько б його́ (тебе́, її́ і т. ін.) взяв (забра́в) <�Неха́й його́ (тебе́, її́ і т. ін.) ді́дько ві́зьме (забере́)> див. ді́дько;
Ді́рка на ді́рці <�Сама́ тобі́ ді́рка> див. ді́рка;
Задави́сь ти! <�Хай воно́ зада́виться!> див. зада́влюватися;
Знахо́дити / знайти́ [собі́, тобі́] приту́лок (пристано́вище, при́хисток і т. ін.) див. знахо́дити;
Зна́ю (зна́ємо) [я (ми)] вас (тебе́, його́ і т. ін.) див. зна́ти;
Їдя́ть його́ (її́, тебе́ і т. ін.) му́хи [з комара́ми] див. му́ха;
Кат його́ (тебе́, її́ і т. ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є (зна) див. кат;
Кому́ (кому́сь) скру́титься, а кому́ (мені́, тобі́ і т. ін.) зме́леться див. скру́чуватися;
Куди́ [вже] тобі́ (йому́, їй і т. ін.) див. куди́;
Куди́ [ж] тобі́ див. куди́;
(3) Ма́тінко ти моя́ (д) див. ма́тінка;
Моє́ [вам, тобі́] шанува́ння (вшанува́ння) див. шанува́ння;
(4) На тобі́!; Ось (от) тобі́ [й] на! – уживається для вираження подиву з приводу чогось несподіваного.
– Ой боже мій єдиний! З усіма дітьми мені добре повелося, а з цими на тобі на старість такий клопіт! (І. Нечуй-Левицький);
– Е, Орини вже не почуєш! – з жалем сказав Діденко. – А скільки морочивсь, поки умовив-таки виступити на сцені. 1 як блискуче дебютувала! І на тобі. Все нанівець звела Кіндратиха (А. Головко);
Позаду галасували погоничі з інших саней: намерзлись, .. а тут на тобі, застряли перед самим подвір'ям (Ю. Мушкетик);
На́че (нена́че і т. ін.) моги́лою [тебе́] прида́вить див. прида́влювати;
Не до те́бе (до ньо́го, до не́ї і т. ін.) п'є́ться (п'ють) див. пи́тися;
Не на (для) ме́не (те́бе і т. ін.) ши́тий див. ши́тий;
[Неха́й] тобі́ (йому́, їй і т. ін.) оси́на див. оси́на;
Неха́й (хай, бода́й) тебе́ (вас) земля́ не при́йме <�Бода́й (щоб) тебе́ земля́ не прийняла́> див. земля́;
Неха́й (хай) він (вона́, воно́ і т. ін.) [собі́] тя́миться <�Неха́й (хай) йому́ (їй, їм) тя́миться> <�Неха́й (хай) ти тя́мишся> <�Неха́й (хай) ви тя́митесь> див. тя́митися;
Неха́й (хай) йому́ (тобі́, їй і т. ін.) [лихи́й] прасу́нок! див. прасу́нок;
Ось (от) вам (тобі́) моя́ рука́ див. рука́;
От (ось) [тобі́ (вам)] хрест [святи́й] див. хрест;
От (ото́) [тобі́ (вам)] і все див. весь¹;
От (рідше ось) тобі́ [й] ма́єш див. ма́ти²;
От тобі́ й раз! див. раз¹;
[От] я вас (тебе́) див. я²;
Охо́та тобі́ (йому́, вам і т. ін.) див. охо́та¹;
Поги́белі на те́бе (вас і т. ін.) нема́є (нема́) див. поги́бель;
Пома́лу ви (ти)! див. пома́лу;
Пропади́ / пропада́й ти (він, вона́ і т. ін.) про́падом (рідше пра́хом) <�Неха́й (хай, заст. най) пропаде́ / пропада́є про́падом (рідше пра́хом)> див. пропада́ти;
Сіль тобі́ в о́ці (в о́чі) див. сіль;
Сіль тобі́ на язи́к [, печи́на в зу́би (у ві́чі)] див. сіль;
Сла́ва тобі́ Го́споди див. сла́ва;
Спо́кій тобі́ (вам) див. спо́кій;
[Та] де [вже] там (тут, тобі́) див. де²;
[Ти] поду́май [ті́льки] <[Ви] поду́майте [ті́льки]> <�Ті́льки поду́мати> див. поду́мати;
Тіпу́н (пи́поть, чиря́к) тобі́ (йому́, вам і т. ін.) на язи́к (на язика́) див. тіпу́н;
Тря́сця йому́ (тобі́, їй і т. ін.) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), див. тря́сця;
Хай [би] йому́ (тобі́, їй і т. ін.) тря́сця <�Тря́сця б на те́бе> див. тря́сця;
Хай (неха́й) [би] йому́ (їй, тобі́ і т. ін.) грець (хрін) <�Грець його́> див. грець²;
Хай розве́рзеться під тобо́ю (під ва́ми) земля́! див. земля́;
Хай [тобі́, вам і т. ін.] легка́ (щасли́ва) доро́га (путь) сте́литься / посте́литься див. доро́га;
Хіба́ [ж] (чи) [тобі́ (йому́, їй і т. ін.)] повила́зило див. повила́зити;
(5) Хоч би тобі́ ля́лечка озва́лася (д) див. ля́лечка;
Хоч би [тобі́] о́ком (ву́сом, брово́ю) моргну́ти див. моргну́ти;
Хоч би [тобі́ (собі́, вам)] ву́сом (ву́хом, брово́ю і т. ін.) повести́ див. пово́дити¹;
Хоч би [тобі́] що див. що¹;
Хоч [сядь та й (ти)] плач див. плач;
Хоч [ти] лу́сни див. лу́снути;
Христо́с з тобо́ю (з ва́ми, з ним і т. ін.) див. Христо́с;
Хрін його́ (тебе́, її́ і т. ін.) зна́є див. хрін;
Хто [ж] [його́ (тебе́, її́ і т. ін.)] зна́є (зна) див. хто¹;
Це [ти (ви)] вже зана́дто див. зана́дто;
Цур тобі́ (йому́, їй, вам і т. ін.) [та (і)] пек [тобі́ (йому́, їй, вам і т. ін.)] див. цур;
(6) [Чи] ти ба! – уживається для вираження здивування, докору, обурення і т. ін.
– Кажуть, з Італії каменосічці привезли брилу, а тесали вже тут. Аж з Італії? Ти ба! (М. Стельмах);
Чи ти ба! чисто неначе відьми та упирі злетілись на коцюбах на Лису гору (І. Нечуй-Левицький);
Чоло́м тобі́ (вам) див. чоло́;
Чорт (ді́дько, дия́вол, біс, га́спид і т. ін.) [його́ (тебе́, їх і т. ін.)] [ду́шу] зна́є (зна) див. чорт;
Чума́ б [його́ (тебе́, вас і т. ін.)] забра́ла <�Чума́ його́ (тебе́, вас і т. ін.) забери́> див. чума́;
Щасти́ [тобі́ (вам, їм і т. ін.)] [до́ле (Бо́же)] <�Хай (неха́й) тобі́ (вам, їм і т. ін.) щасти́ть> див. щасти́ти;
Щоб (бода́й) тобі́ (йому́, вам і т. ін.) [було́] пу́сто! <�Хай тобі́ (йому́, вам і т. ін.) [бу́де] пу́сто!> див. пу́сто;
Щоб (бода́й) тобі́ (йому́, їй і т. ін.) повила́зило <�Повила́зило б тобі́ (йому́, їй і т. ін.)>, див. повила́зити;
Щоб (бода́й, хай би і т. ін.) тебе́ (його́, її́ і т. ін.) му́ха (ка́чка, гу́ска, ку́рка і т. ін.) вбрикну́ла (брикну́ла) див. му́ха;
Щоб (бода́й, хай і т. ін.) йому́ (тобі́, їй і т. ін.) кі́стка в го́рло (попере́к го́рла ста́ла) див. кі́стка;
Щоб він (ти, вона́ і т. ін.) лу́снув <�Щоб вона́ [тобі́, їй і т. ін.] лу́снула> див. лу́снути;
Щоб тебе́ (вас) дощ намочи́в див. дощ;
Щоб тебе́ заніми́ло див. заніми́ти;
Щоб тебе́ (його́, вас і т. ін.) горобці́ подзьо́бали див. горобе́ць;
Щоб тебе́ (його́, вас і т. ін.) на ку́сники порва́ло див. порва́ти¹;
Щоб тебе́ (його́, вас і т. ін.) правце́м ви́правило! див. виправля́ти;
Щоб тебе́ (його́, вас і т. ін.) чорт побра́в (узя́в, забра́в) <�Щоб вас (їх) чорти́ побра́ли (взяли́, забра́ли)> див. чорт;
Щоб тебе́ (його́) понесло́ по не́трях та по болота́х (пове́рх де́рева) див. понести́;
Щоб тебе́ на́гла смерть приби́ла див. смерть;
Щоб [тобі́ (йому́, їй і т. ін.)] ди́хати не дало́ див. дава́ти;
Щоб тобі́ (йому́, їй і т. ін.) з води́ й [з] роси́ йшло <�З роси́ та з води́ [тобі́ (йому́, їй і т. ін.)]> див. іти́;
Щоб тобі́ (йому́, їй і т. ін.) попри́щило див. попри́щити;
Щоб тобі́ (йому́, їй і т. ін.) провали́тися див. прова́люватися;
Що ви розумі́єте! <�Що ти розумі́єш!> див. розумі́ти;
Що ти (ви)! див. що¹;
Що ти (він, вона́ і т. ін.) забу́в (забу́ла) тут (там)? див. забува́ти;
Як (коли́) подивлю́ся [на те́бе (на вас)] див. подиви́тися;
Як (мов, ні́би і т. ін.) на те́бе (на ме́не, на нього́ і т. ін.) ши́тий див. ши́тий;
Як тобі́ (вам) [це] подо́бається? див. подо́батися;
Я (ти і т. ін.) до то́го (цьо́го) то́ргу й пі́шки див. торг¹.
Словник української мови (СУМ-20)