ти

ТИ, тебе́ (з прийм. від те́бе, до те́бе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн.

1. Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь-якої особи в грубому, фамільярному плані).

Гей ти, проклятий стариганю! На землю з неба не зиркнеш, Не чуєш, як тебе я ганю, Зевес! (І. Котляревський);

– Чого ти стогнеш, сину? – питає журливо Мотря .. – Чи ти нездужаєш? (Панас Мирний);

– Ти хто? Чого тобі? – вояк вереснув (Леся Українка);

– Що з тобою балакати: ти чоловік темний, відсталий, – казав нарешті боєць і скрушно махав рукою (О. Гончар);

// Вживається у внутрішньому мовленні при звертанні людини до самої себе.

А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую. Молоду дівчину?” (Т. Шевченко);

// Уживається при звертанні до тварини.

Розплющить Дмитро сонні очі, глипне на телятко, схопить з руки батога та: – А куди ж то ти, щоб ти йому здохло! (Ю. Збанацький);

Вийся, жайворонку, вийся Над полями, Розважай людськую тугу Ти піснями (М. Рильський);

// Уживається в риторичному звертанні до кого-, чого-небудь.

Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш, – Збуди його, заграй ти з ним, Спитай синє море... (Т. Шевченко);

Ти занурявся в хвилю, човне. Тепер ти стоїш на березі, і ми не бачимо на тобі гордих слів (Ю. Яновський).

2. розм. У реченнях неозначено-особових і з узагальненим значенням уживається на позначення людини взагалі.

Не шукай лиха – само тебе знайде (прислів'я);

– І я люблю Соломію, – додала Настя, – господи, яка проворна та весела! і наговорить, і накаже, і наспіває тобі повні вуха! (І. Нечуй-Левицький);

– Колись наші баби отак созу полохались, а ниньки попробуй... Ти їх ниньки водою не розіллєш!.. (О. Гончар).

3. у знач. част. тобі́, розм. Уживається для вираження здивування, роздратування, погрози тощо.

– Глянь: як одно тобі зерно. Чисте, повне... немолоте б їв! (Панас Мирний);

– Юрій! – гукнув він, лежачи над струмком. – Справжній тобі нарзан! – Покуштуй! (О. Гончар);

// Уживається для підсилення заперечення в заперечних реченнях або протиставлення в реченнях із протиставним значенням.

А у будень, то він тобі Не посидить в хаті, Все нишпорить по надвір'ю (Т. Шевченко);

Ні душі тобі живої! Хіба вуж зав'ється (С. Руданський);

Не було ні великого вітру, ні дощу, а так собі щось таке, як не раз буває чоловік: ні він тобі добрий, ні він тобі злий – не розбереш ніяк (Г. Хоткевич).

4. у знач. част., розм. У сполученні з вигуками вживається для підсилення вираженого ними значення.

– Ти дивись, як вірно, – неждано промовив і зітхнув Тимофій, увесь поринувши в пісню (М. Стельмах);

– Ох ти ж горенько... – і Марко знову вискочив із хати, як на пожежу (Григорій Тютюнник).

Бо́же (Го́споди) [тебе́ (мене́, його́ і т. ін.)] спаси́ див. спаса́ти²;

Де вже [там (тут, тобі́)] не... див. де²;

Зверта́тися / зверну́тися на ти див. зверта́тися;

Нічо́го йому́ не вді́єш <�Що [ж ти] йому́ (з ним) вді́єш> див. уді́яти;

Нічо́го не зро́биш (не поро́биш) <�Що [ж ти] зро́биш (поро́биш)> див. зроби́ти;

Ось я тобі́ [вам, їй і т. ін.] дам <�Він тобі́ [вам, їм і т. ін.] дасть> див. я²;

Пора́ на вас (на те́бе) <�Ва́ша (твоя́) пора́> див. пора́;

Скажу́ [я] тобі́ (вам) див. сказа́ти;

Тю (тю-тю́) на те́бе (вас і т. ін.)!/font> див. тю;

Ух ти! див. ух;

Що [ж ти] [йому́ (їй, вам і т. ін.)] зро́биш див. зроби́ти;

Що мені́ (тобі́, йому́ і т. ін.) див. що¹;

Як (як би) [тобі́ (вам)] [це] сказа́ти див. сказа́ти.○ Не вам (не тобі́) ка́жучи див. каза́ти;

От тобі́ й (і) див. от.

◇ Алла́х з ним (з не́ю, з тобо́ю і т. ін.) див. Алла́х;

Алла́х його́ (тебе́, їх і т. ін.) зна́є див. Алла́х;

(1) А щоб тебе́! – уживається для вираження незадоволення, роздратування, злості або захоплення, подиву тощо.

– А щоб тебе! Пізнаю свого правдивого брата, – засміявся дядько (М. Стельмах);

(2) [А] щоб ти (ви, тебе́, його́, тобі́, йому́ і т. ін.):

а) уживається як фамільярно-погрозлива оцінка чиїх-небудь дій.

Ой, щоб вас! Ей, Андрію! Сказав би щось, та не посмію... (П. Гулак-Артемовський);

– Щось ти, Якове, дуже веселий сьогодні. Обдурив когось? – А щоб тебе! Пізнаю свого правдивого брата, – засміявся дядько (М. Стельмах);

б) уживається (перев. у сполуч. з дієсловами або прислівниками, що виступають у функції предикативних слів) для вираження недобрих побажань комусь.

А щоб ти скис (Номис);

[Лев (сердито воркоче):] А, щоб ти зслиз! (Леся Українка);

– Прокляті! Щоб ви не знали утіхи в старих літах, щоб ви не мали поради в своїх дітях! – шептав він (Панас Мирний);

В правій руці була в нього велика граната, яку він знайшов у борозні. – Кинь, кидай, кажу, щоб тебе об землю кидало! (О. Довженко);

Розплющить Дмитро сонні очі, глипне на телятко, схопить в руки батога та: – А куди ж то ти, щоб ти йому здохло! (Ю. Збанацький);

[А] щоб ти (ви, тебе́, його́, тобі́, йому́ і т. ін.) див. ти;

Бий (бери́, тряси́) / поби́й тебе́ (його́, її́ і т. ін.) тря́сця див. би́ти;

Бий / поби́й тебе́ (його́, її́ і т. ін.) лиха́ годи́на (грім, хрест, моро́ка і т. ін.), див. би́ти;

Бий / поби́й тебе́ (його́, її́ і т. ін.) си́ла Бо́жа див. би́ти;

Біс (кат, чорт) би його́ (тебе́, її́ і т. ін.) взяв див. біс¹;

Біс (чорт, ді́дько, кат) із ним (з не́ю, з тобо́ю і т. ін.) див. біс¹;

Бог (Госпо́дь) з тобо́ю (з ва́ми)! див. Бог;

Бог (рідко Біг, Госпо́дь) [його́ (їх, тебе́ і т. ін.)] [святи́й] зна́є (зна, ві́дає, ві́да) див. Бог;

Бог тобі́ (йому́, їй і т. ін.) суддя́ див. Бог;

Бог (Христо́с) з ним (з не́ю, з тобо́ю і т. ін.) див. Бог;

Бода́й вовки́ тебе́ з'ї́ли <�Вовки́ б тебе́ з'ї́ли / ї́ли> див. вовк;

Бода́й на те́бе (на ньо́го, на не́ї і т. ін.) тря́сця й боля́чка див. тря́сця;

Бода́й (щоб) він (ти, вона́, воно́, вони́) здох (здо́хла, здо́хло, здо́хли) <�Неха́й він (ти, вона́, воно́, вони́) здо́хне (здо́хнеш, здо́хнуть)> див. здиха́ти¹;

Бода́й (щоб) його́ (тебе́, її́ і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на <�Взяла́ б його́ (тебе́, її́ і т. ін.) лиха́ годи́на> див. годи́на¹;

Бода́й (щоб, неха́й би і т. ін.) ти (він, вона́ і т. ін.) скази́вся (скис, зслиз і т. ін.) <�Скази́сь (ски́сни, зсли́зни) ти> <�Сказі́ться (ски́сніть, зсли́зніть) ви> див. скази́тися;

Бода́й (щоб) тебе́ (вас) заглуми́ло див. заглуми́ти;

Бода́й (щоб) ти (він, вона́ і т. ін.) ска́пав, як віск див. ска́пувати;

Бо́же (Го́споди) [Ти] [мій] [ми́лий (ми́лости́вий, милосе́рдний)]! див. Бог;

Будь він (ти, вона́ і т. ін.) [три́чі] про́клятий (про́клят, про́клята) <�Бу́дьте [ви] [три́чі] про́кляті> див. бу́ти;

Будь [ти (він, вона́ і т. ін.)] нела́дний (рідко нела́ден) <�Бу́дьте [ви] нела́дні> див. бу́ти;

Бу́ти на ти див. бу́ти;

Враг його́ (тебе́, їх і т. ін.) бери́ див. враг;

Грець (холе́ра, хрін) з ним (з не́ю, з тобо́ю і т. ін.), див. грець²;

Грім би тебе́ (його́, її́ і т. ін.) вда́рив (поби́в, приби́в, лу́снув ясе́нний) див. грім;

Де вже тобі́ (йому́, їй і т. ін.) див. де²;

Ді́дько б його́ (тебе́, її́ і т. ін.) взяв (забра́в) <�Неха́й його́ (тебе́, її́ і т. ін.) ді́дько ві́зьме (забере́)> див. ді́дько;

Ді́рка на ді́рці <�Сама́ тобі́ ді́рка> див. ді́рка;

Задави́сь ти! <�Хай воно́ зада́виться!> див. зада́влюватися;

Знахо́дити / знайти́ [собі́, тобі́] приту́лок (пристано́вище, при́хисток і т. ін.) див. знахо́дити;

Зна́ю (зна́ємо) [я (ми)] вас (тебе́, його́ і т. ін.) див. зна́ти;

Їдя́ть його́ (її́, тебе́ і т. ін.) му́хи [з комара́ми] див. му́ха;

Кат його́ (тебе́, її́ і т. ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є (зна) див. кат;

Кому́ (кому́сь) скру́титься, а кому́ (мені́, тобі́ і т. ін.) зме́леться див. скру́чуватися;

Куди́ [вже] тобі́ (йому́, їй і т. ін.) див. куди́;

Куди́ [ж] тобі́ див. куди́;

(3) Ма́тінко ти моя́ (д) див. ма́тінка;

Моє́ [вам, тобі́] шанува́ння (вшанува́ння) див. шанува́ння;

(4) На тобі́!; Ось (от) тобі́ [й] на! – уживається для вираження подиву з приводу чогось несподіваного.

– Ой боже мій єдиний! З усіма дітьми мені добре повелося, а з цими на тобі на старість такий клопіт! (І. Нечуй-Левицький);

– Е, Орини вже не почуєш! – з жалем сказав Діденко. – А скільки морочивсь, поки умовив-таки виступити на сцені. 1 як блискуче дебютувала! І на тобі. Все нанівець звела Кіндратиха (А. Головко);

Позаду галасували погоничі з інших саней: намерзлись, .. а тут на тобі, застряли перед самим подвір'ям (Ю. Мушкетик);

На́че (нена́че і т. ін.) моги́лою [тебе́] прида́вить див. прида́влювати;

Не до те́бе (до ньо́го, до не́ї і т. ін.) п'є́ться (п'ють) див. пи́тися;

Не на (для) ме́не (те́бе і т. ін.) ши́тий див. ши́тий;

[Неха́й] тобі́ (йому́, їй і т. ін.) оси́на див. оси́на;

Неха́й (хай, бода́й) тебе́ (вас) земля́ не при́йме <�Бода́й (щоб) тебе́ земля́ не прийняла́> див. земля́;

Неха́й (хай) він (вона́, воно́ і т. ін.) [собі́] тя́миться <�Неха́й (хай) йому́ (їй, їм) тя́миться> <�Неха́й (хай) ти тя́мишся> <�Неха́й (хай) ви тя́митесь> див. тя́митися;

Неха́й (хай) йому́ (тобі́, їй і т. ін.) [лихи́й] прасу́нок! див. прасу́нок;

Ось (от) вам (тобі́) моя́ рука́ див. рука́;

От (ось) [тобі́ (вам)] хрест [святи́й] див. хрест;

От (ото́) [тобі́ (вам)] і все див. весь¹;

От (рідше ось) тобі́ [й] ма́єш див. ма́ти²;

От тобі́ й раз! див. раз¹;

[От] я вас (тебе́) див. я²;

Охо́та тобі́ (йому́, вам і т. ін.) див. охо́та¹;

Поги́белі на те́бе (вас і т. ін.) нема́є (нема́) див. поги́бель;

Пома́лу ви (ти)! див. пома́лу;

Пропади́ / пропада́й ти (він, вона́ і т. ін.) про́падом (рідше пра́хом) <�Неха́й (хай, заст. най) пропаде́ / пропада́є про́падом (рідше пра́хом)> див. пропада́ти;

Сіль тобі́ в о́ці (в о́чі) див. сіль;

Сіль тобі́ на язи́к [, печи́на в зу́би (у ві́чі)] див. сіль;

Сла́ва тобі́ Го́споди див. сла́ва;

Спо́кій тобі́ (вам) див. спо́кій;

[Та] де [вже] там (тут, тобі́) див. де²;

[Ти] поду́май [ті́льки] <[Ви] поду́майте [ті́льки]> <�Ті́льки поду́мати> див. поду́мати;

Тіпу́н (пи́поть, чиря́к) тобі́ (йому́, вам і т. ін.) на язи́к (на язика́) див. тіпу́н;

Тря́сця йому́ (тобі́, їй і т. ін.) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), див. тря́сця;

Хай [би] йому́ (тобі́, їй і т. ін.) тря́сця <�Тря́сця б на те́бе> див. тря́сця;

Хай (неха́й) [би] йому́ (їй, тобі́ і т. ін.) грець (хрін) <�Грець його́> див. грець²;

Хай розве́рзеться під тобо́ю (під ва́ми) земля́! див. земля́;

Хай [тобі́, вам і т. ін.] легка́ (щасли́ва) доро́га (путь) сте́литься / посте́литься див. доро́га;

Хіба́ [ж] (чи) [тобі́ (йому́, їй і т. ін.)] повила́зило див. повила́зити;

(5) Хоч би тобі́ ля́лечка озва́лася (д) див. ля́лечка;

Хоч би [тобі́] о́ком (ву́сом, брово́ю) моргну́ти див. моргну́ти;

Хоч би [тобі́ (собі́, вам)] ву́сом (ву́хом, брово́ю і т. ін.) повести́ див. пово́дити¹;

Хоч би [тобі́] що див. що¹;

Хоч [сядь та й (ти)] плач див. плач;

Хоч [ти] лу́сни див. лу́снути;

Христо́с з тобо́ю (з ва́ми, з ним і т. ін.) див. Христо́с;

Хрін його́ (тебе́, її́ і т. ін.) зна́є див. хрін;

Хто [ж] [його́ (тебе́, її́ і т. ін.)] зна́є (зна) див. хто¹;

Це [ти (ви)] вже зана́дто див. зана́дто;

Цур тобі́ (йому́, їй, вам і т. ін.) [та (і)] пек [тобі́ (йому́, їй, вам і т. ін.)] див. цур;

(6) [Чи] ти ба! – уживається для вираження здивування, докору, обурення і т. ін.

– Кажуть, з Італії каменосічці привезли брилу, а тесали вже тут. Аж з Італії? Ти ба! (М. Стельмах);

Чи ти ба! чисто неначе відьми та упирі злетілись на коцюбах на Лису гору (І. Нечуй-Левицький);

Чоло́м тобі́ (вам) див. чоло́;

Чорт (ді́дько, дия́вол, біс, га́спид і т. ін.) [його́ (тебе́, їх і т. ін.)] [ду́шу] зна́є (зна) див. чорт;

Чума́ б [його́ (тебе́, вас і т. ін.)] забра́ла <�Чума́ його́ (тебе́, вас і т. ін.) забери́> див. чума́;

Щасти́ [тобі́ (вам, їм і т. ін.)] [до́ле (Бо́же)] <�Хай (неха́й) тобі́ (вам, їм і т. ін.) щасти́ть> див. щасти́ти;

Щоб (бода́й) тобі́ (йому́, вам і т. ін.) [було́] пу́сто! <�Хай тобі́ (йому́, вам і т. ін.) [бу́де] пу́сто!> див. пу́сто;

Щоб (бода́й) тобі́ (йому́, їй і т. ін.) повила́зило <�Повила́зило б тобі́ (йому́, їй і т. ін.)>, див. повила́зити;

Щоб (бода́й, хай би і т. ін.) тебе́ (його́, її́ і т. ін.) му́ха (ка́чка, гу́ска, ку́рка і т. ін.) вбрикну́ла (брикну́ла) див. му́ха;

Щоб (бода́й, хай і т. ін.) йому́ (тобі́, їй і т. ін.) кі́стка в го́рло (попере́к го́рла ста́ла) див. кі́стка;

Щоб він (ти, вона́ і т. ін.) лу́снув <�Щоб вона́ [тобі́, їй і т. ін.] лу́снула> див. лу́снути;

Щоб тебе́ (вас) дощ намочи́в див. дощ;

Щоб тебе́ заніми́ло див. заніми́ти;

Щоб тебе́ (його́, вас і т. ін.) горобці́ подзьо́бали див. горобе́ць;

Щоб тебе́ (його́, вас і т. ін.) на ку́сники порва́ло див. порва́ти¹;

Щоб тебе́ (його́, вас і т. ін.) правце́м ви́правило! див. виправля́ти;

Щоб тебе́ (його́, вас і т. ін.) чорт побра́в (узя́в, забра́в) <�Щоб вас (їх) чорти́ побра́ли (взяли́, забра́ли)> див. чорт;

Щоб тебе́ (його́) понесло́ по не́трях та по болота́х (пове́рх де́рева) див. понести́;

Щоб тебе́ на́гла смерть приби́ла див. смерть;

Щоб [тобі́ (йому́, їй і т. ін.)] ди́хати не дало́ див. дава́ти;

Щоб тобі́ (йому́, їй і т. ін.) з води́ й [з] роси́ йшло <�З роси́ та з води́ [тобі́ (йому́, їй і т. ін.)]> див. іти́;

Щоб тобі́ (йому́, їй і т. ін.) попри́щило див. попри́щити;

Щоб тобі́ (йому́, їй і т. ін.) провали́тися див. прова́люватися;

Що ви розумі́єте! <�Що ти розумі́єш!> див. розумі́ти;

Що ти (ви)! див. що¹;

Що ти (він, вона́ і т. ін.) забу́в (забу́ла) тут (там)? див. забува́ти;

Як (коли́) подивлю́ся [на те́бе (на вас)] див. подиви́тися;

Як (мов, ні́би і т. ін.) на те́бе (на ме́не, на нього́ і т. ін.) ши́тий див. ши́тий;

Як тобі́ (вам) [це] подо́бається? див. подо́батися;

Я (ти і т. ін.) до то́го (цьо́го) то́ргу й пі́шки див. торг¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ти — Ти: — в окр. випадках: тобі [52] — Тобі [XVIII] Ні міри, ні границь ти не становлю;/Де злюбиться, там і хапай, / А вхопиш — далі утікай, /А що тя тішить, будь ти й на здоровлє! [XVIII] Словник з творів Івана Франка
  2. ти — ти займенник Орфографічний словник української мови
  3. ти — [ти] теибе (ў тебеи), тоуб'і, тобойу, (на) тоуб'і Орфоепічний словник української мови
  4. ти — Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак. Коли комусь роблять добро, а він відплачує злом. Ти йому печене, а він тобі жарене. Коли співрозмовники говорять про різні речі. Ти ще не бачив смаленого вовка. Ти ще не зазнав справжньої біди. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. ти — Тобі Словник застарілих та маловживаних слів
  6. ти — тебе (з прийм.: від тебе, до тебе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн. 1》 Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь-якої особи в грубому, фамільярному плані). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ти — cіль тобі́ в о́ці (в о́чі), фольк. Уживається як усталена форма застереження від зурочення. Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: “сіль тобі в оці” (М. Фразеологічний словник української мови
  8. ти — Ти, тебе́, тобі́; до те́бе, займ. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ти — ТИ, тебе́ (з прийм.: від те́бе, до те́бе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн. 1. Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь-якої особи в грубому, фамільярному плані). Гей ти, проклятий стариганю!... Словник української мови в 11 томах
  10. ти — Ти мѣст. Ты. Ти дав мені мої закони, щоб я нехибно їх держався. К. Псал. 271. Словник української мови Грінченка