ти

тебе (з прийм.: від тебе, до тебе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн.

1》 Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь-якої особи в грубому, фамільярному плані).

|| Вживається у внутрішньому мовленні при звертанні людини до самої себе.

|| Уживається при звертанні до тварини.

|| Уживається в риторичному звертанні до кого-, чого-небудь.

2》 розм. У реченнях неозначено-особових і з узагальненим значенням уживається на позначення людини взагалі.

3》 у знач. част. тобі, розм. Уживається для вираження здивування, роздратування, погрози тощо.

|| Уживається для підсилення заперечення в заперечних реченнях або протиставлення в реченнях із протиставним значенням.

4》 у знач. част., розм. У сполученні з вигуками вживається для підсилення вираженого ними значення.

Ану тебе! — уживається для вираження незадоволення, роздратування, злості.

А щоб тебе! — уживається для вираження невдоволення, роздратування, злості або захоплення, подиву тощо.

Де тобі! — уживається для вираження неможливості щось зробити.

Куди [ж] тобі! — уживається для вираження подиву, захоплення, роздратування тощо.

Ось (от) тобі [й] на! — уживається для вираження подиву з приводу чогось несподіваного.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ти — Ти: — в окр. випадках: тобі [52] — Тобі [XVIII] Ні міри, ні границь ти не становлю;/Де злюбиться, там і хапай, / А вхопиш — далі утікай, /А що тя тішить, будь ти й на здоровлє! [XVIII] Словник з творів Івана Франка
  2. ти — ти займенник Орфографічний словник української мови
  3. ти — [ти] теибе (ў тебеи), тоуб'і, тобойу, (на) тоуб'і Орфоепічний словник української мови
  4. ти — ТИ, тебе́ (з прийм. від те́бе, до те́бе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн. 1. Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь-якої особи в грубому, фамільярному плані). Гей ти, проклятий стариганю!... Словник української мови у 20 томах
  5. ти — Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак. Коли комусь роблять добро, а він відплачує злом. Ти йому печене, а він тобі жарене. Коли співрозмовники говорять про різні речі. Ти ще не бачив смаленого вовка. Ти ще не зазнав справжньої біди. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. ти — Тобі Словник застарілих та маловживаних слів
  7. ти — cіль тобі́ в о́ці (в о́чі), фольк. Уживається як усталена форма застереження від зурочення. Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: “сіль тобі в оці” (М. Фразеологічний словник української мови
  8. ти — Ти, тебе́, тобі́; до те́бе, займ. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ти — ТИ, тебе́ (з прийм.: від те́бе, до те́бе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн. 1. Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь-якої особи в грубому, фамільярному плані). Гей ти, проклятий стариганю!... Словник української мови в 11 томах
  10. ти — Ти мѣст. Ты. Ти дав мені мої закони, щоб я нехибно їх держався. К. Псал. 271. Словник української мови Грінченка