ти

Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак.

Коли комусь роблять добро, а він відплачує злом.

Ти йому печене, а він тобі жарене.

Коли співрозмовники говорять про різні речі.

Ти ще не бачив смаленого вовка.

Ти ще не зазнав справжньої біди.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ти — Ти: — в окр. випадках: тобі [52] — Тобі [XVIII] Ні міри, ні границь ти не становлю;/Де злюбиться, там і хапай, / А вхопиш — далі утікай, /А що тя тішить, будь ти й на здоровлє! [XVIII] Словник з творів Івана Франка
  2. ти — ти займенник Орфографічний словник української мови
  3. ти — [ти] теибе (ў тебеи), тоуб'і, тобойу, (на) тоуб'і Орфоепічний словник української мови
  4. ти — ТИ, тебе́ (з прийм. від те́бе, до те́бе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн. 1. Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь-якої особи в грубому, фамільярному плані). Гей ти, проклятий стариганю!... Словник української мови у 20 томах
  5. ти — Тобі Словник застарілих та маловживаних слів
  6. ти — тебе (з прийм.: від тебе, до тебе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн. 1》 Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь-якої особи в грубому, фамільярному плані). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ти — cіль тобі́ в о́ці (в о́чі), фольк. Уживається як усталена форма застереження від зурочення. Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: “сіль тобі в оці” (М. Фразеологічний словник української мови
  8. ти — Ти, тебе́, тобі́; до те́бе, займ. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ти — ТИ, тебе́ (з прийм.: від те́бе, до те́бе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн. 1. Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь-якої особи в грубому, фамільярному плані). Гей ти, проклятий стариганю!... Словник української мови в 11 томах
  10. ти — Ти мѣст. Ты. Ти дав мені мої закони, щоб я нехибно їх держався. К. Псал. 271. Словник української мови Грінченка