ти

Значення в інших словниках

1. ти — Ти: — в окр. випадках: тобі [52] — Тобі [XVIII] Ні міри, ні границь ти не становлю;/Де злюбиться, там і хапай, / А вхопиш — далі утікай, /А що тя тішить, будь ти й на здоровлє! [XVIII] Словник з творів Івана Франка
2. ти — ти займенник Орфографічний словник української мови
3. ти — [ти] теибе (ў тебеи), тоуб'і, тобойу, (на) тоуб'і Орфоепічний словник української мови
4. ти — ТИ, тебе́ (з прийм. від те́бе, до те́бе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн. 1. Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь-якої особи в грубому, фамільярному плані). Гей ти, проклятий стариганю!... Словник української мови у 20 томах
5. ти — Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак. Коли комусь роблять добро, а він відплачує злом. Ти йому печене, а він тобі жарене. Коли співрозмовники говорять про різні речі. Ти ще не бачив смаленого вовка. Ти ще не зазнав справжньої біди. Приповідки або українсько-народня філософія
6. ти — Тобі Словник застарілих та маловживаних слів
7. ти — тебе (з прийм.: від тебе, до тебе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн. 1》 Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь-якої особи в грубому, фамільярному плані). Великий тлумачний словник сучасної мови
8. ти — cіль тобі́ в о́ці (в о́чі), фольк. Уживається як усталена форма застереження від зурочення. Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: “сіль тобі в оці” (М. Фразеологічний словник української мови
9. ти — ТИ, тебе́ (з прийм.: від те́бе, до те́бе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн. 1. Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь-якої особи в грубому, фамільярному плані). Гей ти, проклятий стариганю!... Словник української мови в 11 томах
10. ти — Ти мѣст. Ты. Ти дав мені мої закони, щоб я нехибно їх держався. К. Псал. 271. Словник української мови Грінченка