ти —
Ти: — в окр. випадках: тобі [52] — Тобі [XVIII] Ні міри, ні границь ти не становлю;/Де злюбиться, там і хапай, / А вхопиш — далі утікай, /А що тя тішить, будь ти й на здоровлє! [XVIII]
Словник з творів Івана Франка
ти —
ти займенник
Орфографічний словник української мови
ти —
ТИ, тебе́ (з прийм. від те́бе, до те́бе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн. 1. Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь-якої особи в грубому, фамільярному плані). Гей ти, проклятий стариганю!...
Словник української мови у 20 томах
ти —
Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак. Коли комусь роблять добро, а він відплачує злом. Ти йому печене, а він тобі жарене. Коли співрозмовники говорять про різні речі. Ти ще не бачив смаленого вовка. Ти ще не зазнав справжньої біди.
Приповідки або українсько-народня філософія
ти —
тебе (з прийм.: від тебе, до тебе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн. 1》 Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь-якої особи в грубому, фамільярному плані).
Великий тлумачний словник сучасної мови
ти —
cіль тобі́ в о́ці (в о́чі), фольк. Уживається як усталена форма застереження від зурочення. Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: “сіль тобі в оці” (М.
Фразеологічний словник української мови
ти —
Ти, тебе́, тобі́; до те́бе, займ.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ти —
ТИ, тебе́ (з прийм.: від те́бе, до те́бе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн. 1. Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь-якої особи в грубому, фамільярному плані). Гей ти, проклятий стариганю!...
Словник української мови в 11 томах
ти —
Ти мѣст. Ты. Ти дав мені мої закони, щоб я нехибно їх держався. К. Псал. 271.
Словник української мови Грінченка