течія —
ТЕЧІЯ́, ї, ж. 1. Рух води в річці від верхів'я до гирла; плин. І шумлять, і дзвенять їх пісні над невпинною течією Дніпра-Славути, як голос правди, і слави... (М. Рильський); Річка була тут вузенька, течія бистра, човен несло швидко (Я.
Словник української мови у 20 томах
течія —
-ї, ж. 1》 Рух води в річці від верхів'я до гирла; плин. || Напрям потоку води в річці від верхів'я до гирла. 2》 чого, перен. Плавне, безперервне звучання (про звуки, слова, мову). || Розвиток у певній послідовності (думок, образів і т. ін.). 3》 у сполуч.
Великий тлумачний словник сучасної мови
течія —
підво́дна течія́. Прихована причина, таємний намір. Єлька розуміла всю підводну течію цієї розмови, і хоч почувала, як нуртує в ній якась не до кінця усвідомлена відпорна сила, але було щось і приємне, спокусливе в цих натяках, в мальованих картинах...
Фразеологічний словник української мови
течія —
НА́ПРЯМ (сукупність суспільних, політичних, наукових, мистецьких і т. ін. поглядів, принципів, що характеризують певну групу людей, об'єднуючи їх), НА́ПРЯМОК, ТЕЧІЯ́, СТРУ́МІНЬ (напрям, що не встиг ще сформуватися або не набув виразних...
Словник синонімів української мови
течія —
ТЕЧІЯ́, ї, ж. 1. Рух води в річці від верхів’я до гирла; плин. І шумлять, і дзвенять їх пісні над невпинною течією Дніпра-Славути, як голос правди, і слави… (Рильський, III, 1956, 26); Річка була тут вузенька, течія бистра, човен несло швидко (Грим., Син.
Словник української мови в 11 томах