тикатися

ТИ́КАТИСЯ¹, ти́каюся, ти́каєшся і ти́чуся, ти́чешся, недок., ТКНУ́ТИСЯ, ткну́ся, ткне́шся і ТИ́КНУТИСЯ, нуся, нешся; наказ. сп. ти́кайся і ти́чся; док.

1. Різко торкатися чого-небудь, штовхатися чимось у що-небудь.

Коли голова колони безшумно зупинялась, задні з розгону набігали на передніх, тикались носами у спини товаришам (О. Гончар);

Встав [Потап] на коліна, просто у сніг, і ткнувся лицем в зложені руки (М. Коцюбинський);

Задоволено повискуючи, намагався [собака] тикнутися холодною чорною цяточкою носа просто в обличчя дівчині (В. Козаченко);

// Рухаючись, ударятися об що-небудь; наштовхуватися на щось.

Керманичі направляють дарабу на берег, і вона тикається носом у каміння (Г. Хоткевич);

Він схоплюється і розуміє, що човен ткнувся в прибережний пісок (О. Донченко);

Незабаром пліт знову шарпнуло, і він тикнувся у щось тверде (С. Голованівський).

2. перен., розм. Безладно рухатися, кидатися, метатися.

“Москвич” їхній, тикаючись між комбайнами та старими сівалками, поволі вибирається на просторе (О. Гончар);

Повернулась [Майя] хвилин через п'ять – скулена й посиніла від холоду. Ткнулась до етажерки, до вікна, ніби щось шукала наосліп (О. Гуреїв).

3. перен., розм. Настирливо йти, проникати куди-небудь; лізти.

* Образно. Всюди він тикався, у найменшу щілину пробивався, мовби на те, щоб скрізь люди відчули – він перший вітер весни (Я. Гримайло);

// Втручатися в чужі справи, в чуже життя.

Був він ще сам не старий і здоровий та й не любив, як хто-небудь втручається та тикається в його роботу (Грицько Григоренко).

4. тільки недок., кого, чого, до кого – чого, перен., діал. Стосуватися.

Там зайшли невеликі зміни, котрими, однак, молода дівчина мало займається, бо вони цілком її особи не тикаються (О. Кобилянська).

Що ти́четься див. що¹.

◇ (1) Куди́ (де) не ткни́ся (поткни́ся) – скрізь.

– Куди не ткнися, всюди він [Колісник] устряне і завжди його верх і затичка (Панас Мирний);

Ого! гроші такий крам, що куди не поткнись, скрізь до них ласих повно! (М. Коцюбинський);

У всьому світі багатії захопили землю, гроші, владу. Куди не поткнися, куди не сунься, то немає місця бідакові (С. Чорнобривець).

ТИ́КАТИСЯ², аюся, аєшся, недок., розм.

Звертатися один до одного на “ти”.

Ми давні друзі, то чому б нам і не тикатися.

Значення в інших словниках

1. тикатися — ти́катися 1 дієслово недоконаного виду звертатися один до одного на 'ти' ти́катися 2 дієслово недоконаного виду штовхатися; метатися; лізти розм.  Орфографічний словник української мови
2. тикатися — див. втручатися  Словник синонімів Вусика
3. тикатися — Пхатися, пхнутися, запихатися, запхатися, позапихатися, пропихатися, пропхатися, попропихатися, спихатися, спихнутися, поспихатися, упихатися, упхатися, повпихатися, сікатися, сікнутися, висікуватися, висікатися, повисікуватися, досікуватися...  Словник чужослів Павло Штепа
4. тикатися — I тикаюся, тикаєшся і тичуся, тичешся, недок., ткнутися, ткнуся, ткнешся і тикнутися, -нуся, -нешся; наказ. сп. тикайся і тичся; док. 1》 Різко торкатися чого-небудь, штовхатися чимось у що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тикатися — НАТКНУ́ТИСЯ на кого-що (рухаючись, несподівано зустрітися з якоюсь перешкодою і вдаритися об неї), ЗІТКНУ́ТИСЯ з ким-чим, НАТРА́ПИТИ, НАЛЕТІ́ТИ, НАРАЗИ́ТИСЯ, НАСКО́ЧИТИ, НАШТОВХНУ́ТИСЯ, НАРВА́ТИСЯ розм., НАПОРО́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. тикатися — ТИ́КАТИСЯ¹, ти́каюся, ти́каєшся і ти́чуся, ти́чешся, недок., ТКНУ́ТИСЯ, ткну́ся, ткне́шся і ТИ́КНУТИСЯ, нуся, нешся; наказ. сп. ти́кайся і ти́чся; док. 1. Різко торкатися чого-небудь, штовхатися чимось у що-небудь.  Словник української мови в 11 томах