тикатися
ТИ́КАТИСЯ¹, ти́каюся, ти́каєшся і ти́чуся, ти́чешся, недок., ТКНУ́ТИСЯ, ткну́ся, ткне́шся і ТИ́КНУТИСЯ, нуся, нешся; наказ. сп. ти́кайся і ти́чся; док.
1. Різко торкатися чого-небудь, штовхатися чимось у що-небудь.
Коли голова колони безшумно зупинялась, задні з розгону набігали на передніх, тикались носами у спини товаришам (О. Гончар);
Встав [Потап] на коліна, просто у сніг, і ткнувся лицем в зложені руки (М. Коцюбинський);
Задоволено повискуючи, намагався [собака] тикнутися холодною чорною цяточкою носа просто в обличчя дівчині (В. Козаченко);
// Рухаючись, ударятися об що-небудь; наштовхуватися на щось.
Керманичі направляють дарабу на берег, і вона тикається носом у каміння (Г. Хоткевич);
Він схоплюється і розуміє, що човен ткнувся в прибережний пісок (О. Донченко);
Незабаром пліт знову шарпнуло, і він тикнувся у щось тверде (С. Голованівський).
2. перен., розм. Безладно рухатися, кидатися, метатися.
“Москвич” їхній, тикаючись між комбайнами та старими сівалками, поволі вибирається на просторе (О. Гончар);
Повернулась [Майя] хвилин через п'ять – скулена й посиніла від холоду. Ткнулась до етажерки, до вікна, ніби щось шукала наосліп (О. Гуреїв).
3. перен., розм. Настирливо йти, проникати куди-небудь; лізти.
* Образно. Всюди він тикався, у найменшу щілину пробивався, мовби на те, щоб скрізь люди відчули – він перший вітер весни (Я. Гримайло);
// Втручатися в чужі справи, в чуже життя.
Був він ще сам не старий і здоровий та й не любив, як хто-небудь втручається та тикається в його роботу (Грицько Григоренко).
4. тільки недок., кого, чого, до кого – чого, перен., діал. Стосуватися.
Там зайшли невеликі зміни, котрими, однак, молода дівчина мало займається, бо вони цілком її особи не тикаються (О. Кобилянська).
Що ти́четься див. що¹.
◇ (1) Куди́ (де) не ткни́ся (поткни́ся) – скрізь.
– Куди не ткнися, всюди він [Колісник] устряне і завжди його верх і затичка (Панас Мирний);
Ого! гроші такий крам, що куди не поткнись, скрізь до них ласих повно! (М. Коцюбинський);
У всьому світі багатії захопили землю, гроші, владу. Куди не поткнися, куди не сунься, то немає місця бідакові (С. Чорнобривець).
ТИ́КАТИСЯ², аюся, аєшся, недок., розм.
Звертатися один до одного на “ти”.
Ми давні друзі, то чому б нам і не тикатися.
Значення в інших словниках
- тикатися — ти́катися 1 дієслово недоконаного виду звертатися один до одного на 'ти' ти́катися 2 дієслово недоконаного виду штовхатися; метатися; лізти розм. Орфографічний словник української мови
- тикатися — див. втручатися Словник синонімів Вусика
- тикатися — Пхатися, пхнутися, запихатися, запхатися, позапихатися, пропихатися, пропхатися, попропихатися, спихатися, спихнутися, поспихатися, упихатися, упхатися, повпихатися, сікатися, сікнутися, висікуватися, висікатися, повисікуватися, досікуватися... Словник чужослів Павло Штепа
- тикатися — I тикаюся, тикаєшся і тичуся, тичешся, недок., ткнутися, ткнуся, ткнешся і тикнутися, -нуся, -нешся; наказ. сп. тикайся і тичся; док. 1》 Різко торкатися чого-небудь, штовхатися чимось у що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тикатися — НАТКНУ́ТИСЯ на кого-що (рухаючись, несподівано зустрітися з якоюсь перешкодою і вдаритися об неї), ЗІТКНУ́ТИСЯ з ким-чим, НАТРА́ПИТИ, НАЛЕТІ́ТИ, НАРАЗИ́ТИСЯ, НАСКО́ЧИТИ, НАШТОВХНУ́ТИСЯ, НАРВА́ТИСЯ розм., НАПОРО́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- тикатися — ТИ́КАТИСЯ¹, ти́каюся, ти́каєшся і ти́чуся, ти́чешся, недок., ТКНУ́ТИСЯ, ткну́ся, ткне́шся і ТИ́КНУТИСЯ, нуся, нешся; наказ. сп. ти́кайся і ти́чся; док. 1. Різко торкатися чого-небудь, штовхатися чимось у що-небудь. Словник української мови в 11 томах