тильбюрі

ТИЛЬБЮРІ́, невідм., с.

Старовинний легкий відкритий двоколісний екіпаж.

У нього було два виїзди – кабріолет і тильбюрі, та двоє коней (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. тильбюрі — тильбюрі́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. тильбюрі — невідм., с. Старовинний легкий відкритий двоколісний екіпаж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тильбюрі — ТИЛЬБЮРІ́, невідм., с. Старовинний легкий відкритий двоколісний екіпаж. У нього було два виїзди — кабріолет і тильбюрі, та двоє коней (Рибак, Помилка.., 1956, 269).  Словник української мови в 11 томах