тиловик

ТИЛОВИ́К, а́, ч., розм.

Той, хто відбуває військову службу або працює в тилу (у 2–4 знач.).

Це був уже підстаркуватий солдат-тиловик, веселий і неспокійний (Григорій Тютюнник);

– Наші війська вимушені тепер займати еластичну оборону, наша тактика повинна бути гнучкою .. Це стосується і нас, тиловиків (В. Петльований).

Значення в інших словниках

1. тиловик — тилови́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. тиловик — -а, ч., розм. Той, хто відбуває військову службу або працює в тилу (у 2-4 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тиловик — ТИЛОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто відбуває військову службу або працює в тилу (у 2-4 знач.). Це був уже підстаркуватий солдат-тиловик, веселий і неспокійний (Тют.  Словник української мови в 11 томах