тиловик —
ТИЛОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто відбуває військову службу або працює в тилу (у 2–4 знач.). Це був уже підстаркуватий солдат-тиловик, веселий і неспокійний (Григорій Тютюнник); – Наші війська вимушені тепер займати еластичну оборону...
Словник української мови у 20 томах
тиловик —
-а, ч., розм. Той, хто відбуває військову службу або працює в тилу (у 2-4 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
тиловик —
ТИЛОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто відбуває військову службу або працює в тилу (у 2-4 знач.). Це був уже підстаркуватий солдат-тиловик, веселий і неспокійний (Тют.
Словник української мови в 11 томах