1. Орфографічний словник української мови

тиловик

тилови́к

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиловик — ТИЛОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто відбуває військову службу або працює в тилу (у 2–4 знач.). Це був уже підстаркуватий солдат-тиловик, веселий і неспокійний (Григорій Тютюнник); – Наші війська вимушені тепер займати еластичну оборону... Словник української мови у 20 томах
  2. тиловик — -а, ч., розм. Той, хто відбуває військову службу або працює в тилу (у 2-4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тиловик — ТИЛОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто відбуває військову службу або працює в тилу (у 2-4 знач.). Це був уже підстаркуватий солдат-тиловик, веселий і неспокійний (Тют. Словник української мови в 11 томах