1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тиловик

тилови́к

-а, ч., розм.

Той, хто відбуває військову службу або працює в тилу (у 2-4 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиловик — тилови́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. тиловик — ТИЛОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто відбуває військову службу або працює в тилу (у 2–4 знач.). Це був уже підстаркуватий солдат-тиловик, веселий і неспокійний (Григорій Тютюнник); – Наші війська вимушені тепер займати еластичну оборону... Словник української мови у 20 томах
  3. тиловик — ТИЛОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто відбуває військову службу або працює в тилу (у 2-4 знач.). Це був уже підстаркуватий солдат-тиловик, веселий і неспокійний (Тют. Словник української мови в 11 томах