тиловий

тилови́й

-а, -е.

Прикм. до тил.

|| Який знаходиться, перебуває в тилу (у 2, 4 знач.); який обслуговує тил.

|| Який відбувається, проходить у тилу (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиловий — тилови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тиловий — ТИЛОВИЙ – ТИЛЬНИЙ Тиловий. 1. Який відбувається, перебуває, проходить далеко від лінії фронту – в тилу: тилове місто, тилові підрозділи, тилова служба, тиловий госпіталь (шпиталь). 2. рідше. Те саме, що тильний: тилова частина кімнати. Тильний. Літературне слововживання
  3. тиловий — [тиеловий] м. (на) -вому/-лоув'ім, мн. -лоув'і Орфоепічний словник української мови
  4. тиловий — ТИЛОВИ́Й, а, е. Прикм. до тил. В задній стінці житла робили віконце на одну шибку для огляду садиби за хатою, але, як правило, в тиловій частині кімнати вікон не було (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. тиловий — ТИЛОВИ́Й, а, е. Прикм. до тил. В задній стінці житла робили віконце на одну шибку для огляду садиби за хатою, але, як правило, в тиловій частині кімнати вікон не було (Дерев. зодч. Укр. Словник української мови в 11 томах