1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тил

-у, ч.

1》 Задня, зворотна частина, сторона чого-небудь; бік, протилежний передньому, лицьовому.

З тилу присл. — а) ззаду; б) задвірками, через чорний хід.

2》 Територія, розташована звичайно далі від лінії фронту.

|| Територія, розташована позаду ділянки, зайнятої яким-небудь військовим з'єднанням.

3》 перев. мн. Сукупність допоміжних військових частин і з'єднань, які розташовані за діючими частинами й забезпечують їх усім необхідним для життя та бою.

4》 Уся територія й населення країни, що воює, на відміну від фронту.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тил — тил іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тил — (на війні) г. запілля; п-к ТИЛОВИЙ, в-й запільний; п-к ТИЛЬНИЙ, задній, хвостовий, потиличний, (бік) зворотний, б. з. зворотній, не лицьовий. Словник синонімів Караванського
  3. тил — Запілля, позад Словник чужослів Павло Штепа
  4. тил — ТИЛ, у, ч. 1. Задня, зворотна частина, сторона чого-небудь; бік, протилежний передньому, лицьовому. Семінарія тилом виходить у цвинтар до собору (А. Словник української мови у 20 томах
  5. тил — У, ч. Сідниці. Тил прикрий: спідниця аж зовсім задерлась. Словник сучасного українського сленгу
  6. тил — Скорочено від тільки Словник застарілих та маловживаних слів
  7. тил — ТИЛ, у, ч. 1. Задня, зворотна частина, сторона чого-небудь; бік, протилежний передньому, лицьовому. Семінарія тилом виходить у цвинтар до собору (Свидн. Словник української мови в 11 томах
  8. тил — Тил, -лу м. 1) Задняя часть, сторона чего нибудь. Шейк. 2) Прикладъ? Бачиш рушницю? Так тобі тилом і дам. Н. Вол. у. ум. тило́к, тило́чок. Словник української мови Грінченка