1. Словник сучасного українського сленгу

тил

У, ч. Сідниці. Тил прикрий: спідниця аж зовсім задерлась.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тил — тил іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тил — (на війні) г. запілля; п-к ТИЛОВИЙ, в-й запільний; п-к ТИЛЬНИЙ, задній, хвостовий, потиличний, (бік) зворотний, б. з. зворотній, не лицьовий. Словник синонімів Караванського
  3. тил — Запілля, позад Словник чужослів Павло Штепа
  4. тил — ТИЛ, у, ч. 1. Задня, зворотна частина, сторона чого-небудь; бік, протилежний передньому, лицьовому. Семінарія тилом виходить у цвинтар до собору (А. Словник української мови у 20 томах
  5. тил — Скорочено від тільки Словник застарілих та маловживаних слів
  6. тил — -у, ч. 1》 Задня, зворотна частина, сторона чого-небудь; бік, протилежний передньому, лицьовому. З тилу присл. — а) ззаду; б) задвірками, через чорний хід. 2》 Територія, розташована звичайно далі від лінії фронту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тил — ТИЛ, у, ч. 1. Задня, зворотна частина, сторона чого-небудь; бік, протилежний передньому, лицьовому. Семінарія тилом виходить у цвинтар до собору (Свидн. Словник української мови в 11 томах
  8. тил — Тил, -лу м. 1) Задняя часть, сторона чего нибудь. Шейк. 2) Прикладъ? Бачиш рушницю? Так тобі тилом і дам. Н. Вол. у. ум. тило́к, тило́чок. Словник української мови Грінченка