тиловий

ТИЛОВИ́Й, а, е.

Прикм. до тил.

В задній стінці житла робили віконце на одну шибку для огляду садиби за хатою, але, як правило, в тиловій частині кімнати вікон не було (з наук. літ.);

Минали місяці лікування, стройової та політичної підготовки в тилових батальйонах інженерних військ (Іван Ле);

Резерви й тилові частини не встигали підтягатися до діючих лав (В. Еллан-Блакитний);

// Який знаходиться, перебуває в тилу (у 2, 4 знач.); який обслуговує тил.

Коли його перевезли в тиловий госпіталь, він був уже без пульсу (О. Довженко);

// Який відбувається, проходить у тилу (у 2 знач.).

Коли царський уряд оголосив мобілізацію казахів на тилові роботи, десятки аулів узялися за зброю (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. тиловий — тилови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тиловий — ТИЛОВИЙ – ТИЛЬНИЙ Тиловий. 1. Який відбувається, перебуває, проходить далеко від лінії фронту – в тилу: тилове місто, тилові підрозділи, тилова служба, тиловий госпіталь (шпиталь). 2. рідше. Те саме, що тильний: тилова частина кімнати. Тильний.  Літературне слововживання
3. тиловий — [тиеловий] м. (на) -вому/-лоув'ім, мн. -лоув'і  Орфоепічний словник української мови
4. тиловий — -а, -е. Прикм. до тил. || Який знаходиться, перебуває в тилу (у 2, 4 знач.); який обслуговує тил. || Який відбувається, проходить у тилу (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тиловий — ТИЛОВИ́Й, а, е. Прикм. до тил. В задній стінці житла робили віконце на одну шибку для огляду садиби за хатою, але, як правило, в тиловій частині кімнати вікон не було (Дерев. зодч. Укр.  Словник української мови в 11 томах