тиловий

тилови́й

[ти^еловий]

м. (на) -вому/-ло^ув'ім, мн. -ло^ув'і

Значення в інших словниках

1. тиловий — тилови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тиловий — ТИЛОВИЙ – ТИЛЬНИЙ Тиловий. 1. Який відбувається, перебуває, проходить далеко від лінії фронту – в тилу: тилове місто, тилові підрозділи, тилова служба, тиловий госпіталь (шпиталь). 2. рідше. Те саме, що тильний: тилова частина кімнати. Тильний.  Літературне слововживання
3. тиловий — ТИЛОВИ́Й, а, е. Прикм. до тил. В задній стінці житла робили віконце на одну шибку для огляду садиби за хатою, але, як правило, в тиловій частині кімнати вікон не було (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. тиловий — -а, -е. Прикм. до тил. || Який знаходиться, перебуває в тилу (у 2, 4 знач.); який обслуговує тил. || Який відбувається, проходить у тилу (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тиловий — ТИЛОВИ́Й, а, е. Прикм. до тил. В задній стінці житла робили віконце на одну шибку для огляду садиби за хатою, але, як правило, в тиловій частині кімнати вікон не було (Дерев. зодч. Укр.  Словник української мови в 11 томах