типець
ТИ́ПЕ́ЦЬ, ти́пцю́, ч.
Те саме, що типча́к.
Шлях ішов просто на схід серед сухостою ковили, типцю й пирію, виполощених [виполосканих] осінніми дощами і прив'ялених теплим південним сонцем (С. Добровольський);
На цих горах [Кременецьких] багато реліктових і ендемічних рослин, серед яких найбільш цікавими є костриця, або типець піхвястий, .. цибуля волинська (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)