тихохідний
ТИХОХІ́ДНИЙ, а, е.
Який має тихий хід, невелику швидкість, протилежне швидкохі́дний.
При русі транспорту на широких вулицях у кілька рядів ближче до тротуару повинен розміщатись тихохідний транспорт, а ближче до середини – швидкохідний (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)