тихісінький
ТИХІ́СІНЬКИЙ, а, е.
Дуже тихий.
Тихісінький західний вітрець, пахощі лісу й ночі, світ од зірок, і веселі музики (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)ТИХІ́СІНЬКИЙ, а, е.
Дуже тихий.
Тихісінький західний вітрець, пахощі лісу й ночі, світ од зірок, і веселі музики (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)