тихісінький

ТИХІ́СІНЬКИЙ, а, е. Дуже тихий.

Тихісінький західний вітрець, пахощі лісу й ночі, світ од зірок, і веселі музики (Н.-Лев., І, 1956, 437).

Значення в інших словниках

1. тихісінький — тихі́сінький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тихісінький — ТИХІ́СІНЬКИЙ, а, е. Дуже тихий. Тихісінький західний вітрець, пахощі лісу й ночі, світ од зірок, і веселі музики (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
3. тихісінький — -а, -е. Дуже тихий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тихісінький — Тихі́сінький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. тихісінький — Тихісінький, -а, -е Очень тихій. Тихісінький.... вітерець. Левиц. Пов. 188.  Словник української мови Грінченка