тишина

ТИШИНА́, и́, ж., рідко.

Те саме, що ти́ша.

Це було рано. Всюди панувала ще поранкова тишина (О. Кобилянська);

Стихає шепіт. Урочисто на парти падає тишина (І. Гончаренко);

Сині гори, далина. І на морі тишина (В. Сосюра);

На березі – життя: і гавкання, і крики. А в серці тишина незаймана живе (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. тишина — див. тиша  Словник синонімів Вусика
2. тишина — Тиша  Словник чужослів Павло Штепа
3. тишина — -и, ж., рідко. Те саме, що тиша.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тишина — ТИШИНА́, и́, ж., рідко. Те саме, що ти́ша. Це було рано. Всюди панувала ще поранкова тишина (Коб., III, 1956, 25); Стихає шепіт. Урочисто на парти падає тишина (Гонч., Вибр., 1959, 67); Сині гори, далина. І на морі тишина (Сос.  Словник української мови в 11 томах