тканий
ТКА́НИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до тка́ти.
В просторій молдуванській хаті, вистеленій різнобарвними килимами, обвішаній чудово тканими рушниками, блимає перед образом лампадка (М. Коцюбинський);
Розцвітають мої зорі, Мною ткані килими (П. Усенко);
Пропасниця б'є тебе з тим же завзяттям, Чи спочиваєш на красних, узорами тканих покровах, Чи на звичайнім лихім укривалі маєш лежати (М. Зеров);
* Образно. А в серці моїм мій світ, шовком тканий, сріблом білим мережаний і перлами обкинений (В. Стефаник).
2. у знач. прикм. Виготовлений способом ткання (у 1 знач.).
Що в Щавниці жили колись русини, це може бути й правда, бо тут я бачив на рукавах сорочок у дівчат червоні ткані смужки й свитки українські (І. Нечуй-Левицький);
Килими ткані красуються скрізь багрянцем найдорожчим; Срібне начиння столи обтяжає (М. Зеров);
Це б нам із клуні сіна унесли, ряденця ткані рівно постелили (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)