тканий
ТКА́НИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до тка́ти.
В просторій молдуванській хаті, вистеленій різнобарвними килимами, обвішаній чудово тканими рушниками, блимає перед образом лампадка (Коцюб., І, 1955, 228);
Розцвітають мої зорі, Мною ткані килими (Ус., Вибр., 1948, 33);
Пропасниця б’є тебе з тим же завзяттям, Чи спочиваєш на красних, узорами тканих покровах, Чи на звичайнім лихім укривалі маєш лежати (Зеров, Вибр., 1966, 158).
2. у знач. прикм. Виготовлений способом ткання (у 1 знач.).
Що в Щавниці жили колись русини, це може бути й правда, бо тут я бачив на рукавах сорочок у дівчат червоні ткані смужки й свитки українські (Н.-Лев., II, 1956, 392);
Килими ткані красуються скрізь багрянцем найдорожчим; Срібне начиння столи обтяжає (Зеров, Вибр., 1966, 240).
Словник української мови (СУМ-11)