ткаля
ТКА́ЛЯ, і, ж.
Робітниця, майстриня, яка виготовляє тканини на ткацькому верстаті.
Молодиці обцілували Онисю й на радощах обіцяли напрясти матушці по півмітку, а ткаля й сама не зогляділась, як її язик обіцяв виткати матушці .. полотно (І. Нечуй-Левицький);
Тихо гудуть ткацькі верстати. Ткаля уважно стежить за їх роботою (з газ.);
* Образно. Ткаля зима не жаліла свого добра, і під її тихе снування глибоким сном заснуло намучене село (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)