Словник української мови Грінченка

ткаля

Ткаля, -лі

ж. Ткачиха. Васильк. у. Гол. Од. 41. ЗОЮР. II. 42. Шух. І. 257. Щоб на завтре, на ранок рушники виткали і принесли показать: яка з них лучча ткаля. Рудч. Ск. II. 100.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. ткаля — тка́ля іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. ткаля — ТКА́ЛЯ, і, ж. Робітниця, майстриня, яка виготовляє тканини на ткацькому верстаті. Молодиці обцілували Онисю й на радощах обіцяли напрясти матушці по півмітку, а ткаля й сама не зогляділась, як її язик обіцяв виткати матушці .. полотно (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. ткаля — -і, ж. Робітниця, майстриня, яка виготовляє тканини на ткацькому верстаті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ткаля — Тка́ля, -лі, -лею; тка́лі, ткаль  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ткаля — ТКА́ЛЯ, і, ж. Робітниця, майстриня, яка виготовляє тканини на ткацькому верстаті. Молодиці обцілували Онисю й на радощах обіцяли напрясти матушці по півмітку, а ткаля й сама не зогляділась, як її язик обіцяв виткати матушці.. полотно (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах