товаришка

ТОВА́РИШКА, и, ж.

Жін. до това́риш 1–5.

Я знов живу сама, – моя товаришка по мешканню виїхала вчора (Леся Українка);

Та ось сокира готова .. невідлучна товаришка селянина чи то в лісі, чи при плузі, чи при фірманці (І. Франко);

А тут ще стрівають мої товаришки, – одні вже жінками стали, другі ще дівують, – зупиняють, розпитують (Панас Мирний);

[Єфросина:] От уже кожум'яцька простота! Що ж то скажуть мої товаришки, що вчилися зо мною .. у пансіоні (І. Нечуй-Левицький);

Не забули будівники про юну свою товаришку (О. Гончар);

– До побачення, – закінчив я розмову, – завтра умовимось. До побачення, товаришко (Ю. Яновський);

Товаришка Горленко була знана в місті як відомий хірург (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. товаришка — това́ришка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири това́ришки  Орфографічний словник української мови
2. товаришка — -и. Жін. до товариш 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. товаришка — Това́ришка, -шки, -шці; -ришки́, -ришо́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. товаришка — ТОВА́РИШКА, и, ж. Жін. до това́риш 1-5. Я знов живу сама, — моя товаришка по мешканню виїхала вчора (Л. Укр., V, 1956, 200); Та ось сокира готова.. невідлучна товаришка селянина чи то в лісі, чи при плузі, чи при фірманці (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. товаришка — Товаришка, -ки ж. Товарка. Мнж. 139.  Словник української мови Грінченка