товкачка
ТОВКА́ЧКА, и, ж.
Те саме, що товка́ч.
У кутку ушат [цебер] стояв, де картопля товклася свиням, і така товкачка здорова (із журн.);
Побачивши мене, Маргарита Василівна випрямилась, на її вилицюватому некрасивому обличчі спалахнув сором'язливий рум'янець. Вона, видно, не знала, де подіти важку, відшліфовану руками не одного покоління Кужелів, товкачку (Ю. Збанацький);
Був час, коли .. аптекар мав бути дужою людиною: не кожний міг підняти пудову товкачку, якою товкли у величезній ступі лікарську траву, квіти й насіння (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)