товкачка

ТОВКА́ЧКА, и, ж. Те саме, що товка́ч.

У кутку ушат [цебер] стояв, де картопля товклася свиням, і така товкачка здорова (Україна.., І, 1960, 51);

Побачивши мене, Маргарита Василівна випрямилась, на її вилицюватому некрасивому обличчі спалахнув сором’язливий рум’янець. Вона, видно, не знала, де подіти важку, відшліфовану руками не одного покоління Кужелів, товкачку (Збан., Малин. дзвін, 1958, 199);

Був час, коли.. аптекар мав бути дужою людиною: не кожний міг підняти пудову товкачку, якою товкли у величезній ступі лікарську траву, квіти й насіння (Наука.., 9, 1971, 36).

Значення в інших словниках

1. товкачка — товка́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. товкачка — ТОВКА́ЧКА, и, ж. Те саме, що товка́ч. У кутку ушат [цебер] стояв, де картопля товклася свиням, і така товкачка здорова (із журн.); Побачивши мене, Маргарита Василівна випрямилась, на її вилицюватому некрасивому обличчі спалахнув сором'язливий рум'янець.  Словник української мови у 20 томах
3. товкачка — -и, ж. Те саме, що товкач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. товкачка — ТОВКА́Ч (товстий стрижень для ущільнення, подрібнення, розтирання чогось), ТОВКА́ЧКА, ТИ́ЖБІР діал.; СТУПИ́Р діал. (перев. у ступі); МАКОГІ́Н, М'Я́ЛО (для розтирання чого-небудь у макітрі); ТАРА́Н розм. (для подрібнення насіння в олійні).  Словник синонімів української мови
5. товкачка — Товкачка, -ки ж. = товкач. ум. товкачечка. Сим. 210.  Словник української мови Грінченка