товкачик

ТОВКА́ЧИК, а, ч. Зменш. до товка́ч 1.

Картоплю чистять, варять і обсушують, зливши воду, протирають на протиральній машині, через сито, або товчуть спеціальними товкачиками (Технол. пригот. їжі, 1957, 129);

Марганцевокислий калій не можна товкти або розтирати в ступці разом з вугіллям: від тертя товкачика розвивається тепло, суміш нагрівається і може спалахнути (Уроки.. хіміка, 1956, 36).

Значення в інших словниках

1. товкачик — товка́чик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. товкачик — ТОВКА́ЧИК, а, ч. Зменш. до товка́ч 1. Картоплю чистять, варять і обсушують, зливши воду, протирають на протиральній машині, через сито, або товчуть спеціальними товкачиками (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. товкачик — -а, ч. Зменш. до товкач 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. товкачик — Товкачик, товкачичок, -чка м. ум. отъ товкач.  Словник української мови Грінченка