тока

ТО́КА, и, ж., заст.

Жіночий головний убір, круглий, прямий, без крисів.

Вбрана пір'ям тока Хилиться з чола, – Пишна, вогкоока [графиня], Гордо увійшла (М. Бажан);

Двері до вітальні розчинилися. Вся в чорному, з білим комірцем і в тоці на сивому волоссі впливла Любина мати (П. Кочура).

Значення в інших словниках

1. тока — -и, ж., заст. Жіночий головний убір, круглий, прямий, без крисів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. тока — ТО́КА, и, ж., заст. Жіночий головний убір, круглий, прямий, без крисів. Вбрана пір’ям тока Хилиться з чола, — Пишна, вогкоока [графиня], Гордо увійшла (Бажан, Роки, 1957, 273); Двері до вітальні розчинилися.  Словник української мови в 11 томах