токовище
ТОКОВИ́ЩЕ¹, а, с.
Місце, де токують птахи.
Глухарі прив'язуються [звикають] до своїх токовищ, і єдиний поки що шлях до збереження цих птахів – не займати тих місць, де вони перебувають (з газ.).
ТОКОВИ́ЩЕ², а, с.
Те саме, що тік.
Оксен, що сидів понурий і неговіркий, зробив собі круг і врізав такого гопака, що позатягало пилюкою вікна, і лампа жевріла, як би десь на токовищі (Григорій Тютюнник);
Скоро жовтогаряча кушпела огорне ці степи, і золотий потік зерна попливе на токовища та на елеватори (І. Цюпа);
// Місце, де був тік.
Заорювання токовищ.
Словник української мови (СУМ-20)