толком
ТО́ЛКОМ, присл., розм.
1. Так, щоб було зрозуміло; виразно, ясно.
[Грицько:] Сказано – баби!.. Цитьте! Дайте отій тітці толком розказати, що тут заводиться? (Панас Мирний);
– Сядьте, мій любий, заспокойтеся і толком розкажіть: хто “вони”, що за білети? Я нічогісінько не розумію (С. Добровольський).
2. Як слід, так, щоб була користь.
В такому способі життя єсть багато вигоди, але разом з тим воно якось розбиває час і мислі людини, не дає їй толком ні за яку роботу взятись (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)