томлений

ТО́МЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до томи́ти.

Жінка, зв'язавши останній сніп, бере з колиски на томлені руки дитину (С. Васильченко);

Оленка стояла на прозорій мілині, вода плюскала під руки .. Так би вік простояла, томлене тіло відходило, спочивало після тяжкої роботи (К. Гордієнко);

Ти не казав ні словечка мольби, лиш руку в мене палко взяв рукою й поклав на серце, томлене жагою, в очах твоїх палав огонь любви (Уляна Кравченко);

// у знач. прикм., мет.

Томлена сталь.

Значення в інших словниках

1. томлений — то́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. томлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до томити. || у знач. прикм., мет. Томлена сталь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. томлений — ТО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до томи́ти. Жінка, зв’язавши останній сніп, бере з колиски на томлені руки дитину (Вас., II, 1959, 168); Оленка стояла на прозорій мілині, вода плюскала під руки..  Словник української мови в 11 томах
4. томлений — То́млений, -а, -е Утомленный. Там томлені знаходять опочивок. К. Іов. 8.  Словник української мови Грінченка