тонкосльозий
ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ, рідко ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, а, е, розм.
Схильний до плачу, який може легко розплакатися.
[Каленик і Горпина (обнімають Данила):] Дитино наша мила! Пошли тобі, господи, віку і щастя! [Михайло (набік):] Тонкосльозі!.. (І. Карпенко-Карий);
Що мати була дуже тонкосльоза, ми знали всі добре. “Але чого їй зараз плакати?” подумав я. – Чого це ви, мамо?.. (О. Довженко);
Раптом Оля підвела голову, витерла сльози і посміхнулась – батько не любить тонкосльозих (М. Зарудний);
Солодкі сльози непрохано набігали на очі, але він у думці посміявся сам над собою – дивись ти який тонкослізний сержант (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)