тонкосльозий

ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ, рідко ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, а, е, розм. Схильний до плачу, який може легко розплакатися.

[Каленик і Горпина (обнімають Данила):] Дитино наша мила! Пошли тобі, господи, віку і щастя! [Михайло (набік):] Тонкосльозі!.. (К.-Карий, І, 1960, 218);

Що мати була дуже тонкосльоза, ми знали всі добре. «Але чого їй зараз плакати?» подумав я. — Чого це ви, мамо?.. (Довж., Зач. Десна, 1957, 479);

Раптом Оля підвела голову, витерла сльози і посміхнулась — батько не любить тонкосльозих (Зар., Світло, 1961, 33);

Солодкі сльози непрохано набігали на очі, але він у думці посміявся сам над собою — дивись ти який тонкослізний сержант (Собко, Нам спокій.., 1959, 14).

Значення в інших словниках

1. тонкосльозий — тонкосльо́зий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. тонкосльозий — див. ПЛАКСИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. тонкосльозий — див. плаксивий  Словник синонімів Вусика
4. тонкосльозий — ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ, рідко ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, а, е, розм. Схильний до плачу, який може легко розплакатися. [Каленик і Горпина (обнімають Данила):] Дитино наша мила! Пошли тобі, господи, віку і щастя! [Михайло (набік):] Тонкосльозі!.. (І.  Словник української мови у 20 томах
5. тонкосльозий — рідко тонкослізний, -а, -е, розм. Схильний до плачу, який може легко розплакатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тонкосльозий — ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ) (який легко піддається зовнішнім подразненням, впливам), ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУ́ЛИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ.  Словник синонімів української мови