тонкосльозий

ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ) (який легко піддається зовнішнім подразненням, впливам), ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУ́ЛИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ. Його думки швидше мінялись і щоразу мінявся і настрій, як це буває у вразливої і м'якої натури (О. Донченко); Запаси їжі й води виходять, люди відчувають злість і стають уразливі. Їх дратує кожна дрібниця (Ю. Яновський); У трупі були талановиті актори, до яких Замичківський потягнувся всією сприйнятливою душею (з журналу).

ПЛАКСИ́ВИЙ (який часто плаче, схильний до плачу), СЛІЗЛИ́ВИЙ (СЛЬОЗЛИ́ВИЙ), ПЛАКУ́ЧИЙ рідше, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ розм., ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ розм. — А чому такий веселий? — Та проста причина: Я ж казав, що в нас плаксивих Не було в родині! (Б. Олійник); Знали ж усі добре Кушніренка — бандит, яких мало.. А тепер, іч, сльозливим яким прикидається (А. Головко); Короп підвівся і витер сльозу рукавом. Він дедалі ставав уразливішим, тонкосльозим (П. Автомонов); — Чого ревеш, дурний Піхтіряко, — казали йому, зводячи його голову, — бач, який він у нас тонкослізний! (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. тонкосльозий — тонкосльо́зий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. тонкосльозий — див. ПЛАКСИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. тонкосльозий — див. плаксивий  Словник синонімів Вусика
4. тонкосльозий — ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ, рідко ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, а, е, розм. Схильний до плачу, який може легко розплакатися. [Каленик і Горпина (обнімають Данила):] Дитино наша мила! Пошли тобі, господи, віку і щастя! [Михайло (набік):] Тонкосльозі!.. (І.  Словник української мови у 20 томах
5. тонкосльозий — рідко тонкослізний, -а, -е, розм. Схильний до плачу, який може легко розплакатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тонкосльозий — ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ, рідко ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, а, е, розм. Схильний до плачу, який може легко розплакатися. [Каленик і Горпина (обнімають Данила):] Дитино наша мила! Пошли тобі, господи, віку і щастя! [Михайло (набік):] Тонкосльозі!.. (К.  Словник української мови в 11 томах