тонший
ТО́НШИЙ, а, е.
Вищ. ст. до тонки́й.
Два шляхтичі обіймали один одного. Товстіший, з величезним вусом, ганьбив тоншого: – Пив, як канарок, а спився, як вева... (Г. Хоткевич).
◇ (1) Не лиша́ти бода́й найто́ншої ни́точки (д) див. лиша́ти.
Словник української мови (СУМ-20)