тонше

ТО́НШЕ, присл.

Вищ. ст. до то́нко.

Грицько піддержав брата, і обидва закричали, Грицько товще, Івась тонше: – Сонечко, сонечко!.. (Панас Мирний);

Після героїчного подвигу космонавтів все навколо нас наче змінило свій ритм, тональність і колір. Людина навчилася глибше бачити, тонше відчувати (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. тонше — то́нше прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тонше — присл. Вищ. ст. до тонко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тонше — То́нше, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. тонше — ТО́НШЕ, присл. Вищ. ст. до то́нко. Грицько піддержав брата, і обидва закричали, Грицько товще, Івась тонше: — Сонечко, сонечко!.. (Мирний, IV, 1955, 9); Після героїчного подвигу космонавтів все навколо нас наче змінило свій ритм, тональність і колір.  Словник української мови в 11 томах