тонше

ТО́НШЕ, присл. Вищ. ст. до то́нко.

Грицько піддержав брата, і обидва закричали, Грицько товще, Івась тонше: — Сонечко, сонечко!.. (Мирний, IV, 1955, 9);

Після героїчного подвигу космонавтів все навколо нас наче змінило свій ритм, тональність і колір. Людина навчилася глибше бачити, тонше відчувати (Мист., 1, 1963, 13).

Значення в інших словниках

1. тонше — то́нше прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тонше — ТО́НШЕ, присл. Вищ. ст. до то́нко. Грицько піддержав брата, і обидва закричали, Грицько товще, Івась тонше: – Сонечко, сонечко!.. (Панас Мирний); Після героїчного подвигу космонавтів все навколо нас наче змінило свій ритм, тональність і колір.  Словник української мови у 20 томах
3. тонше — присл. Вищ. ст. до тонко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тонше — То́нше, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)